Українська — єдина офіційна: з Житомирських мажоритарників лише Литвин не голосував за закон про мову

0
189 views

Верховна Рада схвалила законопроект про забезпечення функціонування української мови як державної.

Від самого початку він викликав безліч дискусій. Одні казали, що це закріплення статусу української мови сприятиме її розвитку, інші — заявляли, що це обмеження для тих, хто говорить іншими мовами.

Ще під час розгляду проекту в першому читанні багато хто з депутатів вказував на необхідність доопрацювати документ, пише BBC News Україна.

І політики не поскупились на пропозиції — перед другим читанням вони запропонували понад дві тисячі правок.

Його розгляд розпочався ще до першого туру виборів. Після майже двох місяців поправок Верховна Рада таки змогла ухвалити законопроект. 278 депутатів підтримали його, серед шести нардепів від Житомирщини не голосував тільки один.

Тепер справа за президентом, який має підписати документ. У ніч другого туру виборів чинний президент Петро Порошенко заявляв, що готовий підписати його, поки Володимир Зеленський не обійняв посаду.

Цей закон набуде чинності через два місяці після публікації.

У день розгляду законопроекту під стінами Ради зібрався мітинг на його підтримку.

Співрозмовники BBC News Україна ще зранку запевняли, що є 100% домовленість про схвалення закону, проте деталі компромісів, на які пішли депутати, аби отримати необхідну підтримку, ще не були відомі.

Голова комітету Ради з питань культури Микола Княжицький розповів, що “проект не дуже відрізняється від того, який був до другого читання. Хіба що більше приділили уваги стимулам вивчення української мови та створенню безкоштовних центрів з вивчення мови в усіх регіонах”.

“Ми відтермінували введення адміністративних покарань на три роки, а кримінального покарання і не планувалось”, – сказав депутат.

Він зазначив, що в ході розгляду правок депутати подовжили строки впровадження деяких норм законопроекту.

“Мова об’єднує, де мова — там перемога”, – сказав перед голосуванням голова Верховної Ради Андрій Парубій.

Українська — єдина офіційна, чого саме стосується закон про мову

Закон визначає українську мову єдиною державною та офіційною мовою країни.

Місцевій владі заборонено втручатись у порядок застосування української мови.

Спробу надання офіційного статусу будь-якій іншій мові трактуватимуть як “дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу”, а це тяжкий злочин.

Дія закону не поширюватиметься на сферу приватного спілкування та релігії, але він зобов’язує кожного громадянина володіти державною мовою.

Усі претенденти на отримання українського паспорта складатимуть окремий іспит.

Складати його не потрібно тільки тим людям, які служать в армії, або надання громадянства яким становить державний інтерес.

Щоправда, і у такому випадку новим громадянам треба буде вивчити державну мову протягом року.

У кожному регіоні планується створити центр з безкоштовного вивчення української мови.

Вільно володіти мовою зобов’язане широке коло осіб: від президента, членів уряду й депутатів усіх рівнів, до прокурорів, офіцерів-контрактників, педагогів та медиків комунальних закладів.

Закон передбачає створення Національної комісії зі стандартів державної мови у складі дев’яти людей, яка затверджуватиме стандарти мови, перевірятиме рівень володіння нею при набутті громадянства чи зайнятті державних посад.

Ця ж комісія має сприяти використанню українських слів замість іншомовних, затверджуватиме правопис, стандарти термінології, вимоги знання мови та стандарти сертифікації.